Нещодавно на одному форумі я натрапила на одну цікаву історію. Дівчина, зневірившись вплинути на розвиток подій, зважилася розповісти історію своєї свекрухи в Інтернеті. Розповім її історію від першої особи.»У свекрухи троє дорослих синів, двоє вже одружені і стали розсудливими своїм потомством, а молодший син планує весілля в цьому році. Їй вже 47 років, це серйозний вік, коли вже на пенсію виходять, а вона взяла і заваrітніла від чоловіка. Навіщо жінці дитина в такому віці? Що буде, якщо вони захворіють або трапиться ще щось? Хто візьме на себе турботу про дитину? Скинуть на одну з дружин своїх синів?
Не розумію тоді, навіщо взагалі потрібно народ жувати. До того ж вона не молода, а пологи — це стрес для організму. Хто знає, що з цього вийде? Чи переживе вона їх? Мене дивувало, що ніхто цими питаннями не задається, крім мене. Як можна бути таким недалек оглядним?Я чоловіку свою думку з цього приводу сказала: його мати всіх зганьбить, а потім ще й дитину на нього і братів повісить. Але чоловік негідник підтримав свою матір, каже, що нічого rанебного в цьому немає і одна додаткова дитина не така вже й велика ноша. Але чому його не цікавить моя думка? Я не хочу виховувати чужу дитину. Я, подумавши, вирушила до свекрухи, щоб спробувати її умовити перервати ваrітність.
Вислухавши мою промову, Діана Сергіївна говорить:- Помирати я поки не збираюся, а дитина сиротою не залишається, адже у нього є хороші брати, які ні за що його не кинуть. Не варто даремно переживати. Я жінка міцна.Але я намагалася її переконати, що нікому чужа дитина не потрібна. У всіх вистачає своїх турбот.- Так може говорити тільки абсолютно безсердечна жінка. Я сподівалася, що мої сини вибрали хороших супутниць по життю, але в тобі я помилилася».Я припускаю, який буде кінець у цієї сімейної драми. Мені здається, що всі будуть раді поповненню в родині, крім черствої невістки. Адже дитина в будь-якому віці-це щастя. А що думаєте ви? Чи є оптимальний вік для народ ження дітей? Я думаю, що після сорока, життя тільки починається.