Я будь-як розлучу тебе з сином! — прошипіла свекруха невістці в день весілля… — Мама тебе кличе переставити меблі? Звичайно їдь. Мамі потрібно допомагати. Ну а я на дачу до Наташки одна поїду. Дівчата нову забаву вигадали — із сауни відразу в сніг. У купальниках, звісно. Мені так хочеться спробувати. Два дні потому. — Ти такий кайф пропустив. Але це не має значення, головне ти мамі допоміг. Лише комод треба було пересунути?
Проте ти з мамою час провів. Слухай, у Олега такі класні друзі. Ні. Одружений один, а ще двоє неодружених… — Не можеш піти зі мною в кіно? Маму потрібно в поліклініку звозити? Звичайно їдь, які проблеми. А в кіно я з Томою схожу. Тоді ж увечері. — Що сказали лікарі? Мама сплутала дату та час прийому? Трапляється. Чудова, до речі, комедія була. Поруч із нами сиділи хлопці, вони по ходу фільму жартували, а ми сміялися. Потім вони нас запросили в кафе, але я поспішала додому, до тебе… — Провести нашу відпустку на дачі з мамою? Сарай треба відремонтувати? А без тебе обійтись не можуть? — Мама стверджує, що не можуть. — Якщо так, то доведеться тобі їхати до неї.
— А ти? Не поїдеш? — Я? Ні. Я втілюватиму в життя наш з тобою план відпочити на морі. Цілий рік мріяла про такий відпочинок. А ти маєш їхати до матері! Я з Томкою поїду. Вона у нас легка на підйом. Та й шебутна. З нею буде весело. Я ж тобі розповідала, як вона минулого року, заради розваги, за два дні трьох залицяльників завела. Ото сміху було… — Мамо, привіт! Я на дачу не приїду… Їду на море з дружиною… Я тобі грошей надішлю, найми працівників… Мамо, через твої плани я дружину втрачати не хочу.