Даша і Костя зустрічалися вже 4 роки. У дівчини були дві мрії: купити власну квартиру і вийти заміж за Костю.Якщо перша мрія здавалася Даші реальною і вже близькою, адже дівчина вже два роки відкладала непогані відсотки з зарплати, то друга лякала своєю невизначеністю.Так, Костя показував, що у нього серйозні наміри на їх з Дашею спільне життя, але крім цього він нічого не робив, а про пропозицію і не думав навіть.Даша вирішила взяти все в свої руки. Вона подумала, що хлопцю просто не вистачає рішучості. Даша приготувала смачну рибку, як любив Костя, запросила його на вечерю і вирішила там же і запитати його, чи не збирається він зробити пропозицію, нарешті.
Почувши пропозицію Даші, Костя тільки злякано встав з-за столу і сказав:- Весілля? Ні, я не готовий, ти чого? З глузду з’їхала? Що за поспіх, Я не розумію! — ось з такими криками він і вибіг з дому. Після цього Костя випарувався з життя Даші. Він просто не з’являвся, не дзвонив їй, а на її дзвінки просто не відповідав. Даша вже звинув ачувала себе за те, що вона взагалі завела ту розмову.
Через півроку у дівчини набралася необхідна сума, і вона вико нала хоча б одну свою мрію: купила квартиру мрії в непог аному районі, а вже через тиждень після переїзду в нову квартиру, вона зустріла біля під’їзду маленького, переляканого, голодного кошеня і вирішила забрати його до себе, адже той боляче був схожий на неї ж півроку тому.Так у Даші з’явився новий член сім’ї-кішка Вишенька.
Все було добре, поки в житті Даші знову не з’явився Костя. Він запропонував дівчині почати все спочатку, а вона, недовго думаючи, погодилася. Вже через два місяці Костя поставив те заповітне питання, а Даша була така щаслива їх почути, що пропустила умову повз вуха. Потім хлопець повторив свою умову:- …тільки без цієї … кішки! Давай віддамо її в хороші руки, ну, або просто відпустимо. Їй же буде краще в дикій природі… ну, звичайно, можна і того … кх! — Костя зробив жест руки біля шиї.
— Ти чого? Вишенька-член сім’ї! Я ж не можу… — Або я, або Вишенька! — Костя не дав Даші договорити і поставив їй ультиматум. Після цього Даша раптом перестала плакати, подивилася на Вишеньку, яка розуміюче дивилася на неї, і твердо сказала:- Вишенька! Вона не ставить мені умов і не змушує плакати , — на цих словах Вишенька стрибнула до Даші на коліна, стала мурчати і лизати її руки, — своїх не кидають!