Мы всегда старались оградить нашу дочку от какого-то неrатива. Мы с мужем хотели, чтобы ребенок вырос с нормальной психикой, ничего не боялся и не видел у жасов жизни. Поэтому даже если у нас с мужем возникали какие-то недопонимания, то мы старались выяснять все без присутствия ребенка в доме.
Але так вийшло, що ми з чоловіком вирішили розлу читися. Більше не було сил терп іти один одного далі, тому краще розлуч итися, перш ніж наші відносини в край не зіпсувалися. Тому останнім часом ми сильно охололи один до одного, я була на нервах і мене могла вивести з себе будь-яка подія. Тому вдома стали часто влаштовувати сkандали. Наша дочка побачила вперше як мама кричить на тата. Вона злякалася інавіть перестала розмовляти на кілька годин.
Їй всього 5 років, і для неї це було справжнє потрясіння. Я попросила батьків на час прихистити у себе вдома внучку, поки йде процес розлучення. Мене батьки завжди підтримували, але не в цьому випадку. Вони категорично проти того, щоб я розлучалася з чоловіком. Вони всіляко намагаються нас звести, то якісь квитки на двох нам дарують, то запрошують кудись теж саме удвох.
Але вони мене не розуміють, не знають як мені зараз погано з цією людиною. Тому батьки відмовляються брати до себе внучку, вважають, що таким чином вони збережуть нашу сім’ю. Довелося мені на час відвезти дитину до сестри. Так більше тривати не може. Але і у сестри свої діти, вона не встигає за всіма дивитися. Тому у мене є тільки два дні, щоб прийти в себе і взяти в руки всю ситуацію. А потім спокійно розлу читися з чоловіком і все з ним обговорити.