Мама, ми хочемо, щоб ти переїхала, і залишила на квартиру- не можу повірити своїм вухам: виходить, діти, яким я присвятила все своє життя, виставили мене з власного будинку.

Єдиною втіхою моєї тітки був її син. Вона виховувала його одна з семи років, після того як чоловік покинув його. Син ріс здібним, але в той же час неймовірно ледачим. Його непостійність створювала йому проблеми і в особистому житті. Коли йому було 19 років, він закохався. Щастя тривало недовго — через рік дівчина його кинула. Він постійно міняв місце роботи і шукав нові можливості. В одній з фірм він познайомився з нею. Між ними спал ахнула пристрасть. Вони почали зустрічатися, потім переїхали в квартиру дівчини.

Незабаром вона завагітніла. Він не міг натішитися тим, що у нього тепер повноцінна сім’я. Він мріяв про це з дитинства і не хотів йти по стопах батьків. Молоді швидко спланували весілля, щоб дитина народилася у законному шл юбі. Вони відсвяткували цю радісну подію, запросивши рідних і друзів маленький ресторан. Всі виглядали задоволеними. Однак молодята зібрали свої речі і на наступний день вирушили до свекрухи. Вона була поза себе від радості і не була противником співжиття. Жінка прекрасно розуміла, що квартира її невістки не підходить для сім’ї. А от син вразив її своєю заявою: — Мама, нам потрібна додаткова кімната. Ми не хочемо жити в одній кімнаті з дитиною.

Ти можеш поставити ліжко онука в моїй кімнаті, і я подбаю про нього, щоб ви могли трохи відпочити. — Мама, ми хочемо, щоб ти звільнили квартиру і залишили її нам. Невістка в цей час була на кухні і зберігала повне мовчання. Свекруха зібрала свої речі, взяла таксі і поїхала на дачу. У неї не було особливого вибору, тому що єдине її майно було двокімнатний будиноk і автомобіль. Зараз вона працює над ділянкою, хоче якось утеплити будиноk з настанням зими. Влітку там чудово, але взимку…