Нам здавалося, що свекруха дуже любить нас. Але коли я її просила одну річ для онука, її відповідь вразила мене.

Я не можу зрозуміти свою свекруху, начебто нормально до мене ставиться, прийняла як дружину свого сина, внучку любить сильно, постійно балує, але як тільки відкривається тема щодо прописки внучки у неї, вона відразу ж закриває тему. Коли я з чоловіком зустрічалася, його мама була проти наших відносин, говорила, що з мене доброї господині не буде, їй ще не подобалося, що я з провінції. Я з нею в той час не була особисто знайома, але коли я дізналася, що ваrітна і ми зібралися одружитися, то поїхали знайомитися. Свекруха, дізнавшись, що я в положенні пом’якшилася, прийняла мене і сказала, що я можу переїхати жити до них. І ось, я з гуртожитку перебралася в будинок своєї свекрухи,

якщо чесно конфліkтів у нас майже не було, я взагалі майже всю ваrітність пролежала в ліkарні, так як важко давався цей процес. Свекруха постійно приходила до мене, допомагала, приносила їжу і доглядала за мною, і я їй дуже вдячна за це. Після того як я народила, вона стала ще уважніше, чоловік теж мене любив, душі в мені не чаяв, здавалося, що я сама щаслива жінка на світі, але у нас зі свекрухою все ж були трохи натягнуті відносини.

Каменем спотикання в наших відносинах була прописка, як би я не вмовляла свекруху прописати мою дочку, вона не погоджувалася. Я їй пояснювала, що якщо у дочки не буде прописки, то потім це обернеться проблемою, ми не зможемо отримати дитячі посібники, потім не зможемо влаштувати її в садок. Свекруха була непохитною, говорила, що квартира у неї одна, раптом ми з чоловіком роз ійдемося і почнемо ділити її квартиру. Мені було неприємно, що вона думає про те, що можливо ми розл учимося з її сином. Чоловік мій, каже, що нам виплати не потрібні і, щоб я закрила цю тему.