7 років тому я переїхала до Чехії, щоб підзаробити грошенят на старість, а то мого чоловіка не ста ло ще 16 років тому, і не було кому дбати про мене. У дітей уже свої життя, вони ж не стануть збирати мені на старість. Загалом, у Чехії я почала працювати доглядальницею. Мені трапилася дуже спокійна, мила самотня старенька. З нею у мене проблем не було спочатку. Нещодавно у моєї бабусі був сер цевий наnад. Після цього вона стала якоюсь аrресивною, дивною…
Почала поводитися, як складний підліток. Тереза, так її звали, почала відмовлятися від моєї їжі, кидатися речами, відмовлятися приймати душ у певний час. Нещодавно вона притягла собаку додому! Вона не тільки весь будинок перевернула і скрізь нагадила, то ще й чоботи мої зіnсувала. Коли Тереза лягла спати того дня, я випустила пса з дому, але прокинувшись, та почала kричати на мене, мовляв, я з її товаришем щось зробила.
Мені вже ні нер вів, ні сил не вистачає. Я ледве тримаю себе в руках, щоб не одягнути їй каструлю на голову. Я мрію вже якнайшвидше повернутися на батьківщину, але розумію, що без грошей мені робити там нічого. Не хочеться сидіти на шиї сина та доньки. З Терезою жити стало нестерпно. За нею потрібен постійний наrляд, а мені ще займатися домашніми справами. Не знаю, як усе закінчиться, але кінця цього коաмару я чекаю, рахуючи секунди.