Я ще давно була закохана в одного хлопця з нашої групи, і, на щастя, ця любов виявилася взаємною. Ми довгий час зустрічалися, а після випуску вже одружилися. Ось тільки мої батьки з самого університету були проти наших відносин.Ми зустрічалися в таємниці, але коли мама дізналася, то скандали стали невід’ємною частиною мого звичайного дня. Вона забирала мій телефон, замикала мене в моїй кімнаті, але це зовсім не завадило нашим відносинам.
Після весілля так вийшло, що нам ніде було жити. Його батьки жили в селі, а він після навчання в столиці, в село повертатися не хотів, ну, а до моїх батьків навіть не мало сенсу звертатися. Ми почали жити в гуртожитку. Кожну зароблену нами копійку ми відкладали. Так нам вдалося накопичити на двушку, але ось зв’язок зі своїми батьками я тоді вже остаточно обірвала.Минуло багато років, у нас з’явилися діти: два сини. Я сиділа вдома, доглядала за ними, а чоловік працював і дуже навіть непоrано забезпечував всю сім’ю.
Як раптом, як грім серед ясного неба, з’явилася моя мама. Вона вирішила, що мені знадобиться допомога в домашніх справах і вихованні дітей, і, забула всі образи. Я вирішила дати шанс мамі виправитися. Вона була бабусею моїх дітей як-не-як. Так співпало, що напередодні цього випадку моя подруга попросила сходити з нею на примірку весільної сукні, а мені дитину ні з ким було залишати. Я погодилася на допомогу від мами.Все б нічого, але за пару годин до нашого походу по магазинах, вона вирішила, що їй терміново потрібно на пару годинок з’їздити додому – приготувати обід татові. Я, звичайно ж, була не в собі від злості. Коли я почала пояснювати їй, що я не можу кинути подругу за годину до виходу, мама просто сказала, що я егоїстка і пішла, зачинивши за собою двері. З тих пір вона і не спілкується зі мною, але, по-моєму, в цій ситуації винна саме вона.