Я зі свекрухою приїхала на нашу дачу. Насправді я спеціально взяла її з собою, бо вона справедлива жінка, завжди знаходить вихід із будь-якої ситуації, а в мене на дачі відбувається щось неможливе. У моїх сусідів є син, Тимоша. Він до неможливості розпещена дитина, нікого не слухає, робить те, що хоче, його батьки навіть можуть і не знати про це. Наприклад, він може спокійно приходити до нас під час обіду. І якось не зручно не запропонувати приєднатися до нас, а Тимоша постійно погоджується. І тепер він користується цим. Приходить кожен обід та вечерю.
Їсть з нами тортики, кавун, хоч хлопчика ніхто й не кликав. Він зробив невеликий проход між дошками у паркані, і так приходить до нас на ділянку. Я саме там посадила малину і м’яту. Так він усе затоптав, тож цього року ягоду зібрати не вийде. Тоді втрутилася свекруха: -Тимошо, якщо вже приходиш, то заходь з хвіртки, а не з огорожі. -А у мене там таємний хід. -Ти так всю малину нам споганив. -Ні, я акуратно ходжу. Тоді свекруха самотужки заклала дірку в паркані, щоб хлопчик більше не приходив. Але Тимошу це не зупинило. Наступного дня він прийшов із пачкою кукурудзяних паличок.
Лише одну штучку дав моєму трирічному синові. Коли син попросив дати ще одну, Тимоша йому відповів: -Ні, свою порцію ти вже зжер. І після цього почав дражнити паличками мою дитину. І тут втрутилася свекруха, вигнала хлопчика. При тому, що його батьки це все бачать, але ще жодного разу не зробили синові зауваження. З того часу на дачу я їжджу тільки зі свекрухою, бо Тимоша на неї образився, і коли її бачить, то бажання бігати до нас на ділянку в нього зникає.