У 75-річної Лаури нещодавно не стало кращої подруги, Зіни. Вони разом з університету планували з’їздити куди-небудь на морі, але цим мріям судилося так і залишитися мріями. Лаура після цього горя сильно змінилася. Вона зрозуміла, що Зіна даремно відмовлялася від радощів життя, на користь своїх заготовок. Бідна так в житті і не встигла нікуди виїхати крім 3 сусідніх міст, де жили її діти. — Сергію, ми поїдемо на море в кінці серпня, — раптом заявила чоловікові Лаура. — Чого ще?! Ми ремонт в цьому році плануємо, нічого? – Сергій насупився, — на морі вона зібралася. Встигнемо ще в морській водичці похлюпатися, а поки за своїми баночками краще стеж, щоб дожили до зими.
— Завтра я піду в турагентство. Я вже знайшла їх адресу в Інтернеті. Завтра ж я поїду туди і куплю квитки. Не хочеш – поїду я. — От і славно! Добре тобі відпочити! – крикнув Сергій і вийшов на ганок. Лаура і справді наступного дня пішла у міське турагентство. Там її зустріла миловидна дівчина і попросила почекати, поки не звільниться асистент. Лаура сіла на м’який диванчик і помітила милу парочку їх з чоловіком років. Хвилин через 5 жінка з тієї пари сіла поруч з Лаурою і сказала: — Теж вибираєте собі путівку? — Ну, так, — від поведінки та слів Сергія Лаура не раділа, як повинна була, сидячи на тому диванчику, — як добре, що ваш чоловік вас підтримує. — Нам діти гроші на путівку подарували на нашу річницю, — пояснила незнайомка, — а як же?! Я без чоловіка нікуди. — Чому ж це, — здивувалася Лаура.
— А з ким я розділю радість від своїх відчуттів? З ким я буду гуляти по вечірньому пляжу? Хто мене буде фотографувати, щоб онуки і подруги заздрили, врешті-решт? – незнайомка засміялася. — Так, ви маєте рацію, — сказала Лаура і встала з дивана, — мені час, гарного вам відпочинку. — Ну, куди летиш? – запитав Сергій, побачивши дружину. — Нікуди я не лечу без тебе! – сказала Лаура і кинулася в обійми свого старого, як у молодості. — І правильно! Тому що відпочивати ми поїдемо вдвох. Заяви Сергія стало несподіванкою для Лаури. Виявилося, чоловік купив два квитки в санаторій, в якому вже давно мріяла побувати Лаура. — У цьому році на море вже не встигнемо, але я обіцяю не скупитися в наступному році на відпочинок твоєї мрії. Так піде?