Компанія, в якій я працюю, досить велика. Щоб згуртувати колектив, керівництво часто виділяє кошти на корпоративи з будь-якого відповідного приводу. Ми, співробітники, теж, звичайно, скидаємося. Але вже на меншу суму. І ось останнього корпоративу я і влип в неприємну ситуацію. Справа була так… Після дружніх посиденьок, звичайно, в п’ятницю, ми з колегою поїхали додому. Вона живе за два будинки від мене, і ми часто разом йдемо на роботу і назад.
Ось і цього разу поїхали по домівках разом на одному таксі. Рахунок, природно, навпіл. Першим належало вийти моїй колезі. Прощаючись, вона по-дружньому, поцілувала мене в щічку і пішла додому. Я ж, під’їхавши до свого будинку, розплатився з таксистом і піднявся до себе в квартиру. Понеділок почався з дзвінка чоловіка моєї колеги-сусідки. Він погрожував «набити мені морду», так як запідозрив мене в інтимному зв’язку зі своєю дружиною. Прийшовши на роботу, я побачив жінку з синцями на зап’ястях .
Зрозуміло, що це робота ревнивого чоловіка. Як виявилося, її чоловік помітив її поцілунок і з вечора п’ятниці до понеділка влаштовував їй скандали. Як він примудрився помітити в цій темряві її невинний поцілунок, мені абсолютно неясно. У той же день я розповів про цей курйоз дружині. Я думав вона зрозуміє всю абсу рдність ситуації, поспівчуває безвинно постраждалій колезі. Як би не так. Дружина проявила себе не менш ревнивою, ніж чоловік колеги. Правда без рукоприкладства. Але криkів було багато. Більш того, з цього самого дня наді мною був встановлений тотальний ко нтроль. Із серії «під ковпаком у Мюллера». Як я не переконував її, що між мною і колегою нічого не було, та й бути не могло, так як я люблю тільки її, вона мені не повірила. «Диму без вогню не буває», твердила вона. Вже тиждень два ревнивця (моя дружина і чоловік колеги), тріпають мені нерви. Не знаю: як втихомирити цих двох, і повернути собі мир і спокій?