Юля з Іваном одружена вже сім років. Дівчина ніколи ні про що не замислювалася, жила щасливо, на втіху. У їхній сім’ї кожен займався тим, що хотів. Саме тому Юля з Іваном ніколи й не сва рилися через побутові питання. Юля працювала, але стільки, скільки їй хотілося. На роботі вона не затримувалась, у відрядженнях не бувала. Юлі було дуже зручно, що вона на роботі не втомлювалася і в неї був час для сім’ї. Здебільшого за фінанси відповідав Іван. Він приходив з роботи пізно, дуже втомлювався, став нер вовим та дратівливим. Юля виконувала домашні справи. Іван займався всіма рахунками, своєчасно оплачував їх.
Обслуговування машини також було повністю на ньому. У техніці дівчина особливо не зналася. І ось одного разу на прохання допомогти з телевізором, Іван розлю тився і наrрубіянив їй. Історія повторилася. Юля купила собі новий телефон. Просила чоловіка налаштувати, а він почав обурю ватись. За кілька днів пара поїхала на дачу. Іван виnив і почав перед друзями прини жувати Юлю. Нібито вона нічого не вміє. Дівчина була дуже обра жена, але вона стримувала себе, щоб не заnлакати при людях.
Коли вони сіли в машину, вона попросила пояснень. Чоловік заявив, що йому соромно, вона нічого не вміє, навіть мультиварку вмикати.
Юля довго nлакала, їй було дуже прикро чути таке від Івана. Але вона взяла себе до рук і вирішила змінитись. Подивилася відео та полагодила кавомашину, яка нещодавно зламалася. Ось тільки вечерю приготувати не встигла. Іван був здивований. Юля відправила його в магазин по їжу, вона ж зайнята була весь день. Казки на ніч для доньки теж лишилися за чоловіком. І в садок теж проводжати було йому. Юля пішла вчитися, щоб здати на права, тому часу у неї поменшало. Тепер Юля й у відрядження почала їздити. Вона помітила, як чоловік завмер з відкритим ротом, коли вона сказала, що збирається у відрядження на тиждень, і сказала: — Тепер ти зможеш мною пишатися, правда?