Прийшовши на роботу, Василь здивувався. Співробітники щось тут святкували. -Сьогодні хіба якесь свято? — здивувався Василь. -Так, відзначаємо те, що моя дружина нарешті заваrітніла,- відповів Дмитро. — Вітаю це дійсно гарна і важлива подія. Все навколо вітали те, що Дмитро скоро стане батьком. Раптом одна зі співробітниць підійшла і каже: — Ти перший чоловік, який святкує вагітність дружини. Зазвичай святкують народження дитини вже після його народження. Ти крутий! Тільки знай, що зараз всі навколо почнуть тобі всякі поради давати і розповідати страաні історії про батьківство.
— Хіба ти не знаєш, що буде потім? — здивувався Василь. Віктор підтримав його слова кивком. -Всі 9 місяці доведеться виконувати всі забаганки дружини. Моя мені спокою не давала, коли у нас народжувався первісток! Дружина засипле його своїми проханнями та чеками, тоді не буде так радіти. -А скільки у тебе дітей і скільки їм років? — запитав Діма у Віктора. -Двоє, але я не пам’ятаю скільки їм років. Доньці начебто сім… Або шість. Діма тоді промовчав.
Повернувшись додому, він обійняв кохану дружину. -Добре, що на роботі не сказав, що тобі народжувати через кілька днів. Вони ще думають, що є дев’ять місяців. -Ти не втримаєшся і все одно розкажеш на радощах. -Постараюся утриматися -усміхнувся Діма. Незабаром Ірина народила здорового хлопчика, якого назвали Максимом. Діма взяв на роботі відпустку, щоб допомагати дружині з дитиною. Діма завжди поспішав після роботи додому, а колеги не розуміли його. Для нього понад усе завжди стояла сім’я.