З братом різниця у віці сім років. Тому не дивно, що я раніше вибралася у самостійне життя. Вже п’ять років одружена, виховую доньку. Брат одружився трохи згодом. Дружину його звуть Наталя, подружками ми не стали, дається взнаки різниця у віці. Але вона іноді заходила на чай, навіть із моєю донькою грала. Ми з братом сусіди по сходовому майданчику. Батьки спеціально так купили квартири, мовляв, щоб діти були поруч, могли допомагати один одному. Проте, мені ця допомога була не потрібна. Я сама з дитиною та господарством справлялася. Але коли Наталя народила сина, стала часто мене просити про будь-яку допомогу.
Наприклад: — Тобі дорогою, Віра, купи нам, будь ласка, молоко, хліб, сир. А потім: -Візьми дитині підгузки та суміш, будь ласка. Я погано почуваюся, не можу спуститися в магазин. Мені особисто було нескладно допомогти, але вона почала періодично «забувати» повертати гроші. Так продовжуватися вічно не могло, але йти на прямий конфлікт мені не хотілося, тому я вирішила поговорити з братом. Просто в мене і в самих коштів небагато, її постійні прохання впливали на сімейний бюджет.
Коли я все розповіла братові, він здивувався. Виявилося, що він завжди залишав гроші дружині, дізнавшись, що я купила продукти, щоб вона повернула. Пообіцяв усе з’ясувати. Пізніше розповів, що Наталя ці гроші витрачала на особисті потреби. Олегові було дуже соромно за дружину. Після цієї історії, коли Наталя зустріла мене у під’їзді, каже: -Ну що? Нажалілася рідному брату? Ти ж знаєш, що я в декреті, а грошей небагато. А ти у нього гроші вирішила взяти! І не соромно. Я була աокована її наха бством.