Я отримала дзвінок від незнайомої жінки, яка сказала, що чоловік зараз не у відрядженні, а з нею. Я вирішила провчити її

Чорт. Спека. Ненавиджу. — Ганно Анатоліївно, а можна ми побігаємо у дворі? — Ні! Гаркнула якось занадто грубо. Ну вже вибачте, погода не розташовує до люб’язностей. Знехотя відкрила одне око. Відразу натрапила на двох жалібних, дитина надула губи, а слідом ще дюжина губ маленьких надулася. Чорт. Працювати в дитячому садку прикольно, але не влітку. Дітям на спеку плювати, вони рухатися люблять. А я вми раю як викинутий на берег дельфін. Ну або кит, коротше, як будь-яка тварюка до цього непристосована. — Давайте краще книжку почитаємо! — Не хочемо книжку! — закричав малюк, заплющивши очі. — Хочемо гуляти! Бігати! Грати! Знаєте, що може бути гірше спеки? Спека в купі з дитячою істерикою. Його інші дитячі голоси підтримали. Ох вже ці дрібні революціонери.

Що це за непокора авторитету з малих років? Мимоволі вирвався втомлене зітхання. -Добре… Випустила малюків у двір. Знайшла приємну тінь, щоб перед очима були, але при цьому уникнути прямих сонячних променів. Вже представила як в м’якому кріслі розтечуся, а тут телефон подзвонив. Скинула незнайомий номер, але абонент був чортовськи нав’язливим. — Чого треба?! — А твій чоловік тобі зра джує. Він не у відрядженні, а у мене сьогодні. Знаєш, чим ми займемося? Ти повинна здогадуватися-в голосі жінки дзвеніли звитяжні нотки. — Жінка, не дзвоніть мені більше. Ідіть займатися своїми справами, не ставлячи мене до відома. І скинула трубку. Як мені можна змінювати чоловік, якщо у мене його немає? Дурниця якась. Номером помилилася дамочка.

Фиркнувши. Дзвонять тут всякі. На що вона розраховує? Сім’ю чиюсь зруй нувати хоче. Господи, чого жінкам ось спокійно не живеться? Заведуть романи з одруженими всякими, потім ще інтриги всякі будують, сім’я руй нують. Дуреnи, одним словом. Дамочка в своїх задумах була наполеглива. Ще рази два подзвонила. На третій я вирішила її провчити. Відмінний кандидат на те, щоб свій поrаний настрій вилити на неї, краще не придумаєш. — Ти, здається, мене не зрозуміла. Твій чоловік, зараз у мене, і ми плануємо бурхливу ніч! — Письмово? — Що?!- сторопіла співрозмовниця.

— Письмово плануєте? Раджу записувати в окремий блокнот по пунктах, щоб нічого не забути і вийшло дійсно бурхливо, і починати раджу з nози наїз ниці. Це епічно. Мій чоловік взагалі це любить, якщо що. Запанувала пауза. — Ти нормальна?! Він тобі зра джує! Він каву до мене ходить пити. — Чудово, то-то я думаю, що менше грошей на каву витрачаю. Може ти ще на вечерю його залишиш? Мені готувати лінь. А те, що змі нює, це не страաно. Зміни в природі-це нормально. У нас якраз шлюбний договір. Все майно мені залишиться-в разі його зра ди. Відмінна змі на в моєму житті! Вже записала наш з тобою діалог на диктофон, щоб факт зра ди легко було підтвердити в су ді. Бувай! Про позу наїз ниці не забудь! І вимкнула. По обличчю розповзалася єхидна посмішка, а настрій став кращим. Ну а що? Навіщо в чужі сім’я лізти.