Здавалося, у нас ідеальна сім’я-турботливий чоловік, трирічна, здорова дитина. Чоловік працював в офісі, я теж після декрету вийшла на роботу. Жили ми в його однушці, відкладали гроші на велику квартиру. І ось одного разу я дізналася, що у чоловіка є інша жінка на стороні. Вони разом працювали в одному і тому ж будинку і бачилися під час перерв, тому я нічого і не помітила, адже він завжди приходив вчасно, був уважним, загалом, добре грав роль люблячого чоловіка. Я зібрала речі і пішла від нього. Зра джував чоловік, але, на думку свекрухи, була ви нна я.
Бачте, не змогла пробачити чоловіка-зрадника, зруйнувала сім’ю. Незважаючи на численні прохання повернути чоловіка в сім’ю, я подала на розлу чення і алі менти і з дитиною оселилася в знімну квартиру. А мій колишній чоловік, щоб не платити зайві аліменти, змінив місце роботи, де він отримував копійки, відповідно мені і дитині доводилося на ці гроші жити, платити за оренду. — Він просто хотів тебе провчити, ось навіщо потрібно було повернути чоловіка! — сказала свекруха, і крайньою знову залишилася я.
Так минуло кілька місяців, грошей не вистачало, я по вуха була в борrах, але на щастя, мені запропонували роботу в іншому місті, там і зарплата висока, і компанія надає квартири для співробітників. Одним словом, рай для матері-одиначки. — Яка ж ти дурна, не впоралася одна. Замість того, щоб пробачити чоловіка, вирішила позбавити мене онука , — знову втрутилася свекруха. Але мені плювати, що вона думає. У цьому світі має бути рівноправність, навіщо я повинна пробачити зра ду, повернутися до підлої людини, тільки тому що я мати і жінка?