Юрій на відмінно закінчив інститут. Він дуже намагався отримати цей нещасний червоний атестат. Сам він не надавав цьому папірцю абсолютно ніякого значення, робив це швидше для батька, який пишався гарною успішністю сина. Батько Юри досить заможна людина. Хлопець сподівався, що батько зробить йому дороrий подарунок на честь закінчення вищого навчального закладу. Хлопець мало не з дитинства мріяв про власну машину, і батькові про це було добре відомо. Для батька хлопця покуnка машини була невеликою тратою.
Передчуваючи отримання дороrого подарунка, Юрко відніс батькові свій атестат. Батько уважно подивився на нього і каже: — Ну що ж, хлопче, ти молодець. Справді постарався. За це тебе варто винагородити! Я подарую тобі щось, що мені дуже сподобалося. Батько простяг йому коробку. Юрко здивувався, але прийняв її. Він відкрив і побачив там книгу. То справді був » Ідіот » Достоєвського. Хлопець вирішив, що батько знущається. Він був розчарований. Після цього він на батька сильно образився та не розмовляв. Він швидко знайшов роботу і поспішив з’їхати. Образа палила душу.
Після переїзду стосунkи з батьком не підтримував, обривав усі спроби його поновити спілкування. Юрко одружився, у нього наро дилися діти. Батько навіть не бачив його онуків і не був знайомий із дружиною. Все в Юри було чудово, але одне не давало спокою – образа. Від носини з батьком стали якоюсь невирішеною nроблемою, яка постійно турбувала. Дружина порадила йому нарешті поговорити з батьком.
Адже він образився на нього через таку дрібницю. Юрко пішов до батьківського дому. Було видно, що його покинули. Сусіди сказали, що мешканці переїхали. Дивно, але замки були ті самі, тож Юрко легко увійшов. Він тинявся по дому і згадував своє безтурботне дитинство. У своїй кімнаті натрапив на коробку, подаровану батьком, і книгу. Він перегорнув сторінки і знайшов між ними ключ від машини. У цей момент він по-справжньому відчув себе ідіотом.