Я помітила, що мама щось занадто докладно готується до першої зустрічі з моїм хлопцем. Як виявилося, не дарма я нервувала

Моя мама народила мене, коли їй було всього 17. У 18 вона зустріла іншого – невдало, у 20 знову знайшла собі кавалера – безрезультативно, у 24 вона ж вийшла заміж, знову розлучилася. Мама завжди вибирала собі в чоловіки красивих, підтягнутих хлопців. Вона сама виглядала, як модель, а я як її молодша сестра. Загалом, до моїх 18 років у мами вже було 2 салону краси і 1 ресторанчик на даху

багатоповерхівки, який вона подарувала мені на повноліття. Коли мені було 20, я зустріла Максима. Він обіймав непогану посаду, я вчилася. Йому було 27, але різниця у віці нас не зупинила, ми були без розуму один від одного. Максим хотів, щоб я швидше переїхала до нього, але я все відкладала це… насторожувалася чогось… Загалом, коли ми вирішили, що я вже через тиждень переїду до нього, знайомства з мамою було не уникнути, тому я його запросила до нас на вечерю.

Звичайно ж, мама відразу ж побігла в салон за новим платтям з корсетом, щоб підкреслити всі свої принади… це було в її репертуарі. Загалом, Максим прийшов до нас з двома букетами квітів, в красивій білій сорочці та світлих джинсах. Він завжди виглядав надзвичайно. Весь вечір я сиділа на голках. Я постійно стежила за рухами мами і реакціями Максима. Все пройшло добре, вже через півроку ми одружилися. Здавалося, моє життя повинно було йти в гору, але… Я працювала по своїй спеціальності: брала інтерв’ю, працювала редактором у журналі… Одного разу я по роботі знаходилася близько до будинку мами і вирішила зазирнути до неї, адже давненько ми з нею не говорили по душах. Забігла за нашою улюбленою піцою і пішла до мами. Вона двері не відкрила, я дістала запасні ключі.

Ох… краще б я цього не побачила. На маминій кухні я побачила її в атласному халаті і Максим в одній білизні… Я не влаштувала істерик. Заявила, що у мами більше немає дочки, заберу свої речі з квартири хлопця і більше ми один одного не побачимо. Загалом, зараз я живу відмінно. У мене своя квартира, відмінна робота і кілька перспективних залицяльників. Про Максима я забула, як про страшний сон, а мати… що з неї взяти. Я мінімалізувала наше спілкування.