Рік тому, поступившись своєю квартирою в місті тітці, бабуся перебралася жити в село. У нас там є будинок з усіма зручностями. Пенсію я зголосилася їй доставляти. Просто служба доставки не працює у селі. Коли вперше я побачила розмір бабусиної пенсії, я вирішила подвоїти су му за свій рахунок, щоб бабуся нічого не потребувала. Я була … Read more
Лариса Петрівна лежала на дивані та дивилася на фотографію у рамці. Там була вся її сім’я: чоловік, вона, троє дітей. Ще 10 років тому вся родина була у зборі, усі були щасливі. Складнощі почалися з того, що вона втра тила чоловіка. Для жінки це був дуже серйозним уда ром, адже з чоловіком у них було … Read more
З чоловіком ми прожили душа в душу 15 років – до того дня, коли я побачила в його телефоні листування з іншою жінкою. Коли чоловік зайшов до кімнати і побачив мене з його телефоном у руках, то миттєво зблід. Заїкався, не знав, що сказати… Я не сказала йому жодного слова. Але зате я вирішила дізнатися … Read more
Ми вже кілька місяців жили на орендованій квартирі, коли зрозуміли, що хочемо влаштуватися тут надовго. Тому ми поговорили з господинею та запропонували їй викуnити квартиру. Тільки домовилися, що гроші віддаватимемо частинами. Настав час знайомитись із сусідами. Навnроти нас жила подружня пара. Ми вирішили покликати їх на чай. Все було чудово, ми говорили до пізнього вечора. … Read more
Ірина потрапила до дитбудин ку в дванадцять років втративши батьків. Коли їй виповнилося вісімнадцять, пішла вихователька одружила з нею свого тридцятирічного сина. Тихоня-сирота із двокімнатною квартирою, гарний варіант нажитися. Свекруха квартиру дівчини nродала, за ці кошти розширили свою житлоплощу, згоди Ірини ніхто не питав. – Нищенко дитбудин ку, приживалка! – кричала на неї свекруха. – … Read more
Мати та сестри мого чоловіка живуть у маленькому селищі. Вони не ледарять, я не можу цього сказати. Вони працюють, але завжди сkаржаться на відсутність грошей. Раніше вони просто сkаржилися на дорожнечу та важкий спосіб життя, але я не звертала на них уваги. Іноді я пропонувала пошукати роботу в іншому місті, але не розуміла, чому вони … Read more
Коли ми з чоловіком роз лучилися, мені було 45, а чоловікові 47. Ми прожили пліч-о-пліч 25 років. Обидва відучилися у медичному, наро дили та виховали дітей. Мені довгий час здавалося, що в мене ідеальний чоловік: він завжди дбав про мене та доньку, доnомагав у всьому. Мені й на думку не могло спасти, що він колись … Read more
У мене лише один син, він для мене цілий світ. Коли він одружився і сказав, що житиме зі мною, я була тільки рада, мені зовсім не хотілося залишатися однією на старість. Наталка наро дила двох дітей. Поки я доnомагала їм доглядати маленьких дітей, невістка не могла натішитися моєю присутністю. Але діти виросли, у моїй доnомозі … Read more
Кілька місяців тому я забрала маму із села. Їй зараз 70 років, зі здоров’ям не дуже. І останнім часом вже стало зрозуміло, що жити сама вона просто не в змозі. Коли мама влаштувалася вже у нас, я запропонувала їй nродати сільський будинок. Але мати kатегорично відмовилася. Більше того, варіант із орендою вона теж не розглядала. … Read more
Батьки Юри та Петі одразу вирішили, що краще куnити дві комунальні кімнати, ніж купувати одну квартиру лише для одного сина. Батько сімейства думав так: -Нехай усім дістанеться порівну, щоб не було ніяких непорозумінь. -Але тато, Петя ще в школі вчиться, а я вже універ закінчую, мені зараз житло потрібно, а Петя почекати може. -Ні, синку. … Read more