Після весілля Максим і Ольга вирішили пожити з батьками і накопичити на іпотеку. Вони працювали і жили економно, намаrалися відкладати. Спочатку всі їхні мрії здавалися реалізованими, але у долі були свої плани. Ніколи не знаєш, що чекає за черговим поворотом життя.Незабаром Ліда заваrітніла і пішла в декрет. Малюк наро дився слабеньким. Ліда так і не змогла вийти на роботу. Малюк вимагав багато уваги і сил.З тих пір пройшло близько п’яти років.Вову вона так і не змогла віддати в сад, так як він часто хворів, а там не могли йому забезпечити належну увагу. Йому вистачало і легкого протягу, щоб застудитися і пролежати тиждень з температурою.
— Щомісяця буваємо у невролога, у алерголога, у логопеда. Вся зарплата Максима йде на лікарів, — говорила, зневірившись, молода мама.Надії на квартиру у них вже не було, все накопичене пішло на лікарні, ліки і ліkарів.У Вови була алергія на пил, і Ольга всі м’які іграшки, пледи, килими, тканинні абажури зі своєї кімнати прибрала. Кожен день робила вологе прибирання і намагалася забезпечити необхідну вологість повітря, щоб полегшити життя дитини. Але однієї кімнати було мало. Весь будинок повинен був бути в чистоті. Попросила вона свекруху все зайве з дому прибрати, але вона ні в яку не погоджувалася. Трималася за свої речі, як за якийсь скарб. Вона і чути не хотіла про пил, говорила, що у невістки дивна манія. Важко було малюка утримати в одній кімнаті. У його віці діти прагнуть все досліджувати. І Ольга вирішила поговорити з чоловіком.
— Чому твоя мати не розуміє, що весь цей пилозбірник треба викинути? Вона взагалі про дитину не думає?Максим нагадав, що вони живуть у його батьків і не мають права диктувати їм свої умови.- Виходить, що весь цей мотлох дорожче, ніж здоров’я його сина?!Ліда не могла зрозуміти свекруху. Вона була знесилена постійними хворобами дитини, і нерви вже не витримували. Чоловік лише знизував плечима, говорив, що нічого не можна вдіяти. Невже зовсім нічого?