Бабуся деякий час доглядала мою доньку, а коли з’явилася можливість забрати її назад — то та приголомшила мене своєю заявою.

Перед тим, як почати свою історію, я буду нaxa6ною і зазначу, що ніхто не вправі мене засудити, бо ніхто не був у моїй ситуації. 4 роки тому я нapoдила доньку від дуже жорстокої і, у всіх сенсах цього слова, ոоганої людини. Дізнавшись про ваrітність, він зажадав позбутися дитини. Я відмовилася, і він вирішив дати свободу своїм рукам, так би мовити, самому позбавити мене дитину. На моє велике щастя, мені дивом вдалося втекти від нього того дня. Більше я з ним не бачилася. Моїй матері не стало зарано. Єдиним моїм родичем була моя бабуся. Саме її я і попросила взяти мою доньку до себе, доки я була на підробках в іншому місті. Забирати дитину із собою у невідомість не хотілося.

До недавніх часів я працювала далеко від дочки і відправляла гроші бабусі, щоб моя донька ні чого не потребувала. Я знала, що дочка не так собі уявляла хорошу маму, але іншого вибору у мене тоді не було. Коли моє фінансове становище стало відносно кращим і у мене з’явилася можливість перевестися зі своєю роботою до нашого міста, я одразу ж скористалася Спочатку ми всі жили з бабусею. У неї є син, мій дядько, але він дуже рідко зазирав до мами. Жили ми непогано, словом. За рік у мене з’явилися стосунки. Паша – вдовець. Він не має дітей, але діти, мабуть, його головна слабкість. Ми збираємося незабаром одружитися. Коли я розповіла Паші про свою доньку, він сказав, що прийме її як рідну.

Я була найщасливішою людиною на світі, доки не розповіла про це бабусі. Бабуся вважає, що я маю відмовитися від свого особистого життя, переїхати до неї на постійній основі і рухатися виключно на користь доньки. Паша у цьому питанні підтримує мене; він вважає, що діти повинні жити виключно з батьками, але бажано у повноцінній сім’ї. Як би добре бабусі та дідусі про них не дбали, батьківське кохання вони не замінять Ми з Пашею збираємося подати заяву до РАГСу, але питання з донькою залишається невирішеним і не дає мені спокою ні вдень, ні вночі. Я не позбавлена батьківських прав і можу запросто поїхати і забрати свою доньку у бабусі, але я не хочу псувати стосунки з бабусею: вона мені дуже допомогла свого часу.