У мене самої не було батьків, тому, коли чоловік познайомив мене зі своєю мамою, то свекруху я відразу сприйняла, як рідну людину. Ми знайшли спільну мову, вона стала мене багато чому вчити, мені самій цього хотілося. Свекруха правда була мені як мама. З нею було так спокійно і затишно. Вона зробила мій характер більш ласкавим, навіть чоловік помітив. Не кожна б жінка погодилася взяти невістку без батьків, тому я дуже ціную свою свекруху і за все їй вдячна. Вона мені сильно допомагала в той момент, коли я наро дила свою донечку. Свекруха була поруч, вона вчила мене як доглядати за малятком, потім сиділа з нею, щоб я могла спокійно виспатися.
Я навіть могла ходити в салон краси, щоб не запустити себе в декреті і гуляти з подругами. А потім донька виросла, ми віддали її в садок, їй було вже три рочки. Я сама вийшла на роботу, проводила в офісі багато часу, потрібно було увійти в колишній ритм життя. Іноді я закінчувала роботу пізніше чоловіка, тоді свекруха забирала онуку з садка. Вихователька в садочку сказала, що вже рік як діти ходять у дитячий сад, потрібно з цього приводу влаштувати невелике чаювання. А у мене це зовсім випало з голови. Тільки от вихователька мені зателефонувала і сказала прийти, я буквально на 20 хвилин приїхала в садок, щоб морально підтримати дитину і потім знову поїхала на роботу.
Увечері подзвонила свекруха, стала питати, як у нас пройшов день. Я їй і сказала, що ледь як встигла на чаювання. І тут почався сkандал. Свекрусі було так nрикро, що її ніхто не покликав. Я їй намагалася пояснити, що сама про це забула. Мені було б легше їй сказати прийти, ніж самій відволікатися від роботи. Але вона сильно образилася, сказала, що коли вона потрібна була, то завжди до неї за допомогою зверталися, а зараз і не згадуємо. Я не знаю, як донести до свекрухи, що вона як і раніше дуже дорога для нас…