Після весілля Андрій умовив мене, щоб ми жили з його батьками. Чесно скажу, ця ідея мені відразу не сподобалася, я погодилася тільки з поваги до чоловіка. Моє передчуття мене не підвело, батьки Андрія були негативно налаштовані по відношенню до мене. Особливо мені діставалося від свекрухи. Вона була впевнена, що я жа хлива господиня і не гідна її сина. Кожен ранок починався з докорів. Коли у нас з’явилася донька, все стало ще rірше.
Свекруха була впевнена, що з мене не може вийти хороша матір, тому вона не залишала Кіру наодинці зі мною. Я намагалася не розпалювати kонфлікти і не відповідати на велику кількість зауважень, які висловлювалися в мою сторону. Чоловік мене підтримував, але він більшу частину дня на роботі, тому не міг захищати мене постійно від нападок своїх родичів. Я не знаю як, але я витримала ці два роки. А потім одного разу все дуже різко змінилося.
Я стояла біля плити і готувала кашу для доньки. Свекруха зайшла на кухню і сіла поруч. Вона на мене подивилася і несподівано вибачилася. Вона сказала, що сильно помилилася на мій рахунок, що я хороша дружина і хороша мати. Зізналася, що усвідомлює, яка несправедлива була по відношенню до мене. Чесно скажу, я не знаю, що на неї найшло. Від подиву я ледь ложку не зронила. Але після цього дня все змінилося. Свекруха ставиться до мене з повагою і постійні нападки в мою сторону припинилися.