Життя батьків з підлітком річ складна, ось тільки іноді трапляються дуже цікаві приклади, таких сімей. Взагалі, я, чесно кажучи, дітей не люблю. Не знаю навіть чому, ніколи їх не любила, вони такі малі, брудні, дурні. Я, звичайно, сім’ю заведу, але ми з чоловіком будемо тримати тільки собак. Ось у моєї сестри двоє дітей: син і дочка. Молодший, син, дуже хороша дитина: слухняний такий, розумний і красивий, з ним прикольно няньчитися, ось тільки дочка у моєї сестри, якій зараз 16 – явний доказ того, що мій спосіб життя – найвірніший.
Племінниця постійно в якісь сkандали лізе, батьків не слухається, і взагалі, спілкується не з найкращою компанією в нашому місті. Ось тільки мені сестра розповіла, що її дочка сама не хоче з такими типами спілкуватися, ось тільки заради задоволення своїх соціальних потреб вона все ще тримає з ними зв’язок. І ось, цікава історія трапилася нещодавно. Я пішла за продуктами, повернулася додому, на той момент я ще жила з сестрою і її дітьми.
З чоловіком вона розлу чилася, але той був нестерпним алкоrоліком, так що це тільки на краще. І ось, повертаюся я додому, а дочки сестри-то немає. По всьому будинку шукаю, і тільки на її ліжку знаходжу записку, що вона йде з дому і все таке. Шукаю її на своїй машині по всьому району, а її немає. Повертаюся додому, а моя сестра вдома, на дивані, спокійно лежить і телевізор дивиться. Я питаю, чому вона так спокійна, а вона каже, що вона вже звикла до такого, і що скоро дочка сама повернеться додому.